МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Структуралізм та пост-структуралізм»

(для студентів філософського факультету)

Затверджено на засіданні кафедри

теоретичної і практичної філософії

Протокол №     від         2015 р.

Харків 2015

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Кафедра теоретичної і практичної філософії

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

___________________________

“______”_______________20___ р.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

СТРУКТУРАЛІЗМ ТА ПОСТ-СТРУКТУРАЛІЗМ

напрям 6.020301 – «філософія»

спеціалізація «історія філософії»

факультет філософський

2015 / 2016 навчальний рік

Програму рекомендовано до затвердження Вченою радою філософського факультету

“_______”  __________________ 20          року, протокол №

Розробник: Шильман Михайло Євгенович, кандидат філософських наук, доцент

Програму схвалено на засіданні кафедри теоретичної і практичної філософії

Протокол № ___ від.  “____”________________20__ р.

Завідувач кафедрою проф. Карпенко І. В.

                                                                _______________________ (__________________)

                                                                                                                 (підпис)                                                   (прізвище та ініціали)        

Програму погоджено методичною комісією філософського факультету

Протокол № ___ від.  “____”________________20___ р.

Голова методичної комісії філософського факультету доц. Голіков С. О.

                                                                _______________________

                                                                                                                 (підпис)                                               

ВСТУП

Програма навчальної дисципліни «Структуралізм і пост-структуралізм» складена відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми підготовки

бакалаврів

напряму 6.020301 – «філософія»

спеціалізації «історія філософії»

Предметом вивчення навчальної дисципліни є інтенції, підґрунтя і методологічні новації структуралістського руху у сфері гуманітарних наук, ознаки структуралістського мислення та прийоми структуралістської діяльності, концептуальні винаходи та термінологічні зсуви в контексті подальшого становлення власне пост-структуралістської філософії.

Програма навчальної дисципліни складається з таких розділів:

1. Філософські стратегії структуралізму

2. Філософські дискурси пост-структуралізму

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів зі структуралістським підходом в гуманітарних науках та специфікою зародження пост-структуралістської філософії, аналіз основних структуралістських і пост-структуралістських ідей і концептів, виявлення смислового переходу от структуралізму до пост-структуралізму.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни є формування у студентів ясного бачення основних методологічних проблем сучасного гуманітарного знання, акцентувати та оцінити вклад найбільш авторитетних філософів XX століття в розвиток структуралістського руху.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми студенти повинні досягти таких результатів навчання:

– знати місце структуралізму та пост-структуралізму в історії новітньої філософії, розходження між різними структуралістськими напрямками, основні терміни, поняття та погляди, існуючі в межах (пост)структуралістського філософування.

– вміти структуралістські мислити, оперувати базовими теоріями і концепціями, застосовувати їх в самостійних наукових дослідженнях, орієнтуватися в пост-структуралістському дискурсі та проблематиці.

 
2. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 50,0

для заочної форми навчання – 18,4

3. Виклад змісту навчальної дисципліни

Розділ 1. Філософські стратегії структуралізму

Тема 1. Історія структуралістського руху та базові принципи структуралістської методології гуманітарних наук.

Положення в гуманітарних науках до 60-м рр. XX століття : методологічне відставання і необхідність нових теоретизувань. Позитивістський пафос структуралістського підходу. Структуралістська відмова від класичної метафізики, інтуїтивізму і гуманізму. Лінгвістика як ідеал нової науковості і предтеча "лінгвістичного повороту". Структура як сукупність зв'язків. Несвідомий характер структури. "Жорсткий" і "м'який" структуралізм.

Тема 2. Структурна лінгвістика: розрізнення «язика» та «мови» (Ф. де Соссюр); поняття «система» та «структури» в аналітиці язика (Е. Бенвеніст).

Лінгвістика Ф. де Соссюра: мова у вимірі загальної науки про знаки. «Принцип знаку» як основа мови; мова як семіотична система. Подвійна природа мови як об'єкту. Структурна лінгвістика Э. Бенвеніста. Науковість, як прагнення до формалізації об'єкту, що вивчається. Категорії мислення як наслідок дистрибуції категорій мови. Мова \ структура, як автономна єдність внутрішніх залежностей. Суспільство, що розглядається, як мова.

Тема 3. Структурна антропологія К. Леві-Стросса: пошук цілісної єдності «відношень» та «розрізнень»

Застосування методів дослідження мови до нелінгвістичних об'єктів. Подібність будови культури і будови мови. Антропологія як наука, що виявляє загальні структурні закони знакових систем. Мовні форми, як ключ до розуміння соціальних явищ. «Система спорідненості» як поєднання системи найменувань і системи установок. Елементарна структура спорідненості. Метафізичний виворіт структурної антропології. Форми соціального життя як проекція об'єктивних законів на площину свідомого мислення. Перехід від свідомого до несвідомого, як перехід від частки до загального. 

Тема 4. Структуралізм в соціальній філософії (Л. Альтюссер), психоаналізі (Ж. Лакан), історії (Ф. Бродель).

«Онтологічний» і «методичний» структуралізм; начала структуралістської методології. Структуралізм в мовознавстві і літературознавстві. Історична эпистемология і структуралістська історія. Структуралістський психоаналіз Ж. Лакана: несвідоме, організоване як мову. Структуралістський марксизм Л. Альтюссера: соціальні практики і соціальна структура. 

Розділ 2. Філософські дискурси пост-структуралізму

Тема 5. Структуралістське літературознавство Р. Барта та перехід до пост-структуралізму: від «твору» к «тексту», від «структури» к «структурації».

Дослідження архітектоніки розповідного тексту. Твір як конкретне втілення універсальних розповідних законів. Твір як об'єкт; його телеологічний пристрій. Пост-структуралістський період: перехід від теорії твору до практики тексту. Виділення «тексту» як особливого дослідницького предмета. Текст як робота і рухлива структурація. Незавершеність, нецілісність, множинність, незліченність і оборотність  тексту. Текст як «інтертекст»: взаємодія текстів. Нове поняття «структури»: відсутня vs. наявна, символічна vs. логічна.

Тема 6. Епістемологічний структуралізм та пост-структуралізм М. Фуко: від «пізнавальних структур» к «археології знання» та «дискурсивним практикам».

Мислення структурами як філософська діяльність, діагностування і спосіб історичної критики. Археологія гуманітарних наук; пошук справжніх пізнавальних структур. Поняття «історичного апріорі», як визначального умов можливості знання. «Епістеми» європейської культури Нового часу. Археологія знання. «Дискурсивна формація» як єдність. Критика як «розформування»: поняття формації як множини. Археологічна і генеалогічна складові методу. Археологія: чиста реєстрація дискурсивних практик. Генеалогія: аналіз ансамблів не-дискурсивних практик, що обумовлюють дискурс.

Тема 7. Ж. Дельоз: символічність та серійність структури

Дискурсивні структури як поле і об'єкт структуралістського аналізу. Критерії розпізнавання структуралістського мислення. Поняття символічного порядку та символічної структури. Тріада «символічне – реальне – уявне». Символічні елементи структури як позиційні одиниці, що мають сенс, що виходить з їх комбінацій. Структура як інфраструктура. Структура як множинність віртуального співіснування. Структуралізм як думка, що оспорює тотожність суб'єкта. Народження \ практика нових структур.

Тема 8. Пост-структуралізм Ж. Дерріда: від «розрізнення» к «розрізнянню».

Питання про структурність структури. Гра структури. Принцип організації структури.  (Не)центральність центру структури. Закон центральної присутності, присутнє суще і критика метафізики присутності. Центрування як насильство. Децентрація як становлення дискурсом. Класична філософська система як система підтримки(перед) встановлених опозицій. Скандал усередині системи понять і межа опозиції. Неможливість кінцевого дискурсу.

4. Структура навчальної дисципліни

5. Теми семінарських занять

6. Самостійна  робота

Законспектувати матеріали лекцій і основну літературу для семінарських занять. - Ознайомитися з додатковою літературою для семінарських занять. Сформулювати тези виступів для обговорення питань семінарських занять.

Підготувати розгорнуту доповідь на одному з семінарських занять.

Написати реферат за пропонованою (або самостійно обраної та погодженої з викладачем) тематики з використанням матеріалів лекційної часті та рекомендованої до курсу літератури.

7. Індивідуальні завдання

1. Мова як універсальна структура в семіотиці Р. Якобсона.
2. Філософсько-теоретичні позиції Празького лінгвістичного гуртка.
3. Російський формалізм і структуралістський підхід.
4. Структурна семантика А. Греймаса.
5. Структуралістська наратологія Ж. Женетта.
6. Структуралістський марксизм Л. Альтюссера.
7. М.Фуко: мова як рівень первісного структурування.
8. Субординація символічного, уявного і реального в психоаналізі Ж. Лакана.
9. У. Еко: поняття «відсутня структура».
10. (Пост)структуралістський семаналіз Ю. Кристевої.
11. Структуралістська модель «літератури як мови» Ю. Лотмана.
12. Ф. Бродель: багатошаровість і рухливість соціальної структури.
13. Структуралістський підхід в теорії історіографії Х. Уайта.
14. Структуралістська низка смертей («смерть автора», «смерть суб'єкта», etc.)

Методичні вказівки щодо виконання індивідуальних завдань

Студенти самостійно вибирають тему завдання, погоджуючи її з викладачем. Після визначення теми необхідно підібрати відповідну літературу, яка складається з першоджерел і критичних праць, статей (не менше ніж 5 найменувань). Роботу необхідно здати для перевірки не пізніше ніж за 10 діб до початку сесії.

Для логічного розкриття вибраної теми робота повинна мати план та структурно включати складові: титульну сторінку, план, вступ, основну частину, висновок, список літератури.

У вступі треба визначити актуальність проблеми, сформулювати мету й завдання роботи. Основна частина роботи має бути розбита на параграфи, за якими послідовно розкривається тема. Крім реферування та аналізу першоджерел та відповідної літератури, слід вказати також своє власне розуміння щодо поставлених питань. В тексті є обов’язковим посилання на відповідну літературу, яке здійснюється наступним чином: після цитати чи загального посилання до авторської думки слід в квадратних дужках встановити джерело цитування. Наприклад: [1, С. 45], де «1» – це порядковий номер джерела в списку використаної літератури, а «45» – відповідна сторінка в цьому джерелі. У заключній частині роботи слід підсумувати результати та вказати на висновки даної роботи, які повинні відповідати поставленим у вступі меті та завданням.

Обсяг роботи повинен складати не менш 0,5 друк. аркушу (10-15 сторінок, 14 кегль, полуторний інтервал). Сторінки мають бути пронумеровані та скріплені.

8. Методи навчання

Лекції, семінарські заняття, аудиторний тестовий поточний контроль:

– Усні опитування на лекціях за питаннями поточної та попередніх тем; оцінювання ступеню активності студентів та якості їх виступів при проведенні дискусій на семінарських заняттях.

Тематичний контроль:

– Теоретичні питання нормативного або проблемного характеру; творчі завдання.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання:

– Оцінювання рівня опрацювання тем у цілому та окремих питань

Підсумковий контроль (залік):

Перевірка розуміння студентами теоретичного та практичного програмного матеріалу в цілому, здатність творчо використовувати накопиченні знання та вміння.

9. Методи контролю

Поточний контроль засвоєння попереднього лекційного матеріалу та ступеня спрацьованості текстів семінарських занять – в режимі індивідуального та фронтального усного опитування за окремою темою навчального курсу, а також комбінованого опитування за окремим розділом навчального курсу, що включає як усний, так і письмовий формат.

Семестровий контроль засвоєння усього комплексу матеріалу навчального курсу – в режимі фронтального письмового опитування згідно сформульованих у формі питань (іспит).

Контроль виконання індивідуальних завдань і тем, що віднесені до самостійної роботи студентів, – в режимі перевірки письмових робіт, індивідуального усного опитування, та фронтального письмового опитування.   

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Примітка. Мінімально достатня для зарахування розділу 1 кількість балів – 15; розділу 2 – 20 балів. Умова допуску до підсумкового семестрового контролю – два зарахованих розділи (не менш 35 балів)

Шкала оцінювання

11. Рекомендоване методичне забезпечення

Шильман М. Структурализм и постструктурализм: Комплекс уч.-метод. материалов. – Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2013. – 24 с.

Базова література

1. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. — М.: «Прогресс», 1989.

2. Бенвенист Э. Общая лингвистика. –М.: УРСС, 2002. –448 с.

3. Леви-Стросс К. Структурная антропология / Пер. с фр. Вяч. Вс. Иванова. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 512 с.

4. Делез Ж. По каким критериям узнают структурализм? // Марсель Пруст и знаки. –СПб.: Алетейя, 1999. С. 133-174.

5. Деррида Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук // Письмо и различие. –СПб.: Академический проект, 2000. С. 352-367.

6. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики / Ред. Ш. Балли и А. Сеше; Пер. с франц. А. Сухотина. Де Мауро Т. Биографические и критические заметки о Ф. де Соссюре; Примечания / Пер. с франц. С.В. Чистяковой. Под общ. ред. М.Э. Рут.— Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 1999.— 432 с.

7. Фуко М. Археология знания / Пер. с фр. М. Б. Раковой, А. Ю. Серебрянниковой; вступ. ст. А. С. Колесникова. — СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия»; Университетская книга, 2004. — 416 с.

8. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук / Пер. с фр. В.П. Визгина, Н.С. Автономовой. Вступительная статья Н.С. Автономовой, СПб., A-cad, 1994.

9. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. –ТОО ТК «Петрополис», 1998.

Допоміжна література

1. Дьяков А.В. Проблема субъекта в пост-структуралистской перспективе. –М., 2005.

2. Ильин И.И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. –М., 1996.

3. Косиков Г.К. «Структура» и/или «текст» (стратегии современной семиотики) // Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму / Пер. с фр., составление и вступ. статья Г.К. Косикова. – М.: «Прогресс», 2000. – С. 3-48.

4. Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности. –М.: Изд-во ЛКИ, 2008.

5. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т.4. –СПб., 1997.

Інформаційні ресурси

1. http://abuss.narod.ru/studing.htm

Плани семінарських занять

Розділ 1.

Семінарське заняття 1.

ПОНЯТТЯ «МОВА», «ЯЗИК», «СИСТЕМА» І «СТРУКТУРА» В ЛІНГВІСТИЦІ

Ф. ДЕ СОСЮРА ТА Е. БЕНВЕНІСТА

1. Язык как двойственный объект изучения и система различительных средств.

2. Отношения «означающее – означаемое», «язык – речь», «бессознательное – сознательное».

3. Структура как система взаимозависимых частей, дифференцирующая свои элементы.

Опорні тексти

Э. Бенвенист Общая лингвистика. Главы II, III, IV: «Новые тенденции в общей лингвистике», «Соссюр полвека спустя», «Понятие структуры в лингвистике». –М.: УРСС, 2002. –448 с. С. 33-66.

Література

1. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики / Ред. Ш. Балли и А. Сеше; Пер. с франц. А. Сухотина. Де Мауро Т. Биографические и критические заметки о Ф. де Соссюре; Прим. / Пер. с франц. С.В. Чистяковой. Под общ. ред. М.Э. Рут.— Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 1999.— 432 с.

2. Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию. –М.: Прогресс, 1977. –695 с.

3. Соссюр Ф. де. Заметки по общей лингвистике. –М.: Прогресс, 1990. –280 с.

4. Бенвенист Э. Общая лингвистика. –М.: УРСС, 2002. –448 с.

Семінарське заняття 2.

ВИЯВЛЕННЯ, ОПИСАННЯ ТА АНАЛІЗ «СТРУКТУР СПОРІДНЕНОСТІ»

В АНТРОПОЛОГІЇ К. ЛЕВІ-СТРОСА

1. Лингвистическая структура – объективная реальность и принцип истолкования.

2. Структура родства: сочетание системы наименований и системы установок.

3. Бессознательная деятельность духа и формы социальной жизни.

Опорні тексти

К. Леви-Строс Структурная антропология. Главы II, III, IV: «Структурный анализ в лингвистике и антропологии», «Язык и общество», «Лингвистика и антропология». –М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. –512 с. С. 37-87.

Література

1. Леви-Строс К. Структурная антропология / Пер. с фр. Вяч. Вс. Иванова. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 512 с.

2. Энафф М. Клод Леви-Строс и структурная антрополоrия / Пер. с фр. О. В. Кустовой; под науч. ред. А. М. Положенцева. ­ –СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия»­, 2010. –­ 560 с.

3. Рикер П. Герменевтика и структурализм // Рикёр П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / Пер. с фр. и вступит, ст. И. Вдовиной. –М.: «КАНОН-пресс-Ц»; «Кучково поле», 2002. –624с. С. 58-141.

Розділ 2.

Семінарське заняття 3.

ПОНЯТТЯ «ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ» ТА «СТРУКТУРАЦІЯ»

В ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ Р. БАРТА

1. Телеология \ намеренность произведения (нарративной структуры).

2. Понятие и практика Текста.

3. Интертекстуальный режим постструктуралистского мышления.

Опорні тексти

Р. Барт «Структурализм как деятельность», «Смерть автора», «От произведения к тексту» // Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика: Пер. с фр. / Сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. –М.: Прогресс, 1989. –616 с.

Література

Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика: Пер. с фр. / Сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. –М.: Прогресс, 1989. –616 с.

Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности / Общ. ред. и вступ. ст. Г.К. Косикова; пер. с фр. Г.К. Косикова, Б.Н. Нарумова, В.Ю. Лукасик. – М.: Изд-во ЛКИ, 2008. –240 с.

Семінарське заняття 4.

ПРИЗНАКИ СТРУКТУРАЛІЗМУ ТА ПРИЙОМИ СТРУКТУРАЛІСТСЬКОГО МИСЛЕННЯ ЗА Ж. ДЕЛЬОЗОМ

1. Языковые структуры и полагание порядка символического.

2. «Устройство» структуры: символические элементы, дифференциальные отношения и единичности.

3. Структура как множественность виртуального сосуществования.

Опорні тексти

Делез Ж. По каким критериям узнают структурализм? // Делез Ж. Пруст и знаки. Статьи / Пер. с фр., редакция и предисловие Е.Г. Соколова. –СПб.: Алетейя, 1999. –190 с. С. 133-174.

Література

Бадью А. Делез. Шум бытия. / Пер. с франц. Д. Скопина. –М.: Фонд научных исследований «Прагматика культуры», издательство «Логос-Альтера» / «Ессе homo», 2004. –184 с.

Лакан Ж. Имена-Отца. Пер. с фр./ Перевод А. Черноглазова. М.: Изд-во «Гнозис», Изд-во «Логос», 2006. –160 с.

Семінарське заняття 5.

ПОСТ-СТРУКТУРАЛІЗМ Ж. ДЕРРІДА: «ДЕЦЕНТРОВАНА СТРУКТУРА»

ТА «ГРА СТРУКТУРИ» 

1. Противоречивость понятия центрированной структуры.

2. Критика метафизики присутствия.

3. Язык как поле игры и движение восполнительности.

Опорні тексти

Деррида Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук // Деррида Ж. Письмо и различие / Пер. с франц. А. Гараджи, В. Лапицкого и С. Фокина. Сост. и общая ред. В. Лапицкого. –СПб.: Академический проект, 2000. –432 с. С. 352-369.

Література

Гурко Е. Тексты деконструкции. Деррида Ж. Differance. –Томск: Издательство «Водолей», 1999. –160 с.

Контрольні питання к курсу

1.     Структуралістське розуміння як виявлення систематичної організованості.

2.     Поняття і розрізнення мови, мови, слова в лінгвістиці Ф. де Соссюра.

3.     Застосування лінгвістичних моделей до наук про людину.

4.     Несвідомість і інтелігібельних структур.

5.     Структуралізм М. Фуко : мова, історія, поняття епістеми.

6.     Генеалогічний метод М. Фуко after Ніцше.

7.     Археологія знання М. Фуко : дискурс і дискурсивні формації.

8.     Система-структура в структурній лінгвістиці Э. Бенвениста.

9.     Позитивістські і метафізичні складові структуралізму К. Леви-Строса.

10.                       «Присутня» та «відсутня» структура за У. Еко

11.                       Позитивістське підґрунтя структуралізму

12.                       Структуралістські теорії, напрямки, прийоми та їх практичні втілення

13.                       М. Фуко: «генеалогія» та «дискурс» в контексті археології знання

14.                       Пост-структуралістське «продовження» структуралістського руху