МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Постмодерна політика»

(для студентів соціологічного факультету)

Затверджено на засіданні

кафедри політології

Протокол №      від         2012р.

Харків 2015

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Кафедра політології

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

___________________________

“______”_______________20___ р.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПОСТОМОДЕРНА ПОЛІТИКА

напрям 6.020104 – «політологія»

спеціалізація «політологія»

факультет філософський

2015 / 2016 навчальний рік

Програму рекомендовано до затвердження Вченою радою філософського факультету

“_______”  __________________ 20          року, протокол №

Розробник: Шильман Михайло Євгенович, кандидат філософських наук, доцент

Програму схвалено на засіданні кафедри політології

Протокол № ___ від.  “____”________________20__ р.

Завідувач кафедрою проф. Фісун О.А.

                                                                _______________________ (__________________)

                                                                                                                 (підпис)                                                   (прізвище та ініціали)        

Програму погоджено методичною комісією філософського факультету

Протокол № ___ від.  “____”________________20___ р.

Голова методичної комісії філософського факультету доц. Голіков С. О.

                                                                _______________________

                                                                                                                 (підпис)                                                

ВСТУП

Програма навчальної дисципліни «Постмодерна політика» складена відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми підготовки

бакалаврів

напряму 6.020104 – «політологія»

спеціалізації «політологія»

Предметом вивчення навчальної дисципліни є особливості сучасного політичного мислення та своєрідність політичних практик і концептів політичного, які спираються на здобутки пост-структуралістської філософії та реалізуються в контексті змін, що переслідують суспільства у «стані постмодерну».

Програма навчальної дисципліни складається з таких розділів:

1. Пост-структуралістський вимір політики

2. Постмодерні бачення політичного

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів з пост-структуралістським інструментарієм, ідейним підґрунтям та термінологічним апаратом сучасної політичної думки, розкриття специфіки постмодерного тлумачення «політичного» в контексті новітніх політико-філософських концептуалізацій феноменів влади та суспільства.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни є сформувати у студентів ясне бачення проблемного поля сучасних політичних наук, позначити в ньому пріоритетні теми та питання, закцентувати увагу студентів на методологічних аспектах досліджень політики, виявити та оцінити потенціал постмодерної політології та політичної філософії.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми студенти повинні досягти таких результатів навчання:

– знати стилістичну й тематичну специфіку сучасного політичного мислення, ключові ідеї, концепти та вектори постмодерної політики, актуальні політологічні питання, різноманіття концептів «політичного», що обумовлені постмодерним станом в соціальних науках.

– вміти грамотно підходити до актуальних політологічних питань, вміло оперувати базовими теоріями і концепціями, застосовувати їх в самостійних наукових дослідженнях, впевнено орієнтуватися в постмодерному політичному дискурсі.   

2. Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання -

для заочної форми навчання -

3. Виклад змісту навчальної дисципліни

Розділ 1. Пост-структуралістський вимір політики

Тема 1. Становлення пост-структуралістської методології та епістемології: від «пізнавальних структур» до «дискурсивних практик».

Структура як сукупність зв'язків. Несвідомий характер структури. Мова \ структура, як автономна єдність внутрішніх залежностей. Суспільство, що розглядається, як мова. Текст як робота і рухлива структурація (Р. Барт). Незавершеність, нецілісність, множинність, незліченність і оборотність  тексту. Текст як «інтертекст»: взаємодія текстів. Мислення структурами як філософська діяльність, діагностування і спосіб історичної критики. Археологія знання (М. Фуко). «Дискурсивна формація» як єдність; поняття формації як множини.

Тема 2. Відкриття «символічного порядку» та поняття «символічної структури»: від «сутності» до «комбінаційних єдностей».

Дискурсивні структури як поле і об'єкт структуралістського аналізу. Поняття символічного порядку та символічної структури (Ж. Дельоз). Тріада «символічне – реальне – уявне». Символічні елементи структури як позиційні одиниці, що мають сенс, що виходить з їх комбінацій. Структура як інфраструктура. Структура як множинність віртуального співіснування. Структуралізм як думка, що оспорює тотожність суб'єкта. Народження \ практика нових структур.

Тема 3. Критика метафізики присутності та концептуалізація «відсутності»: конструкти – де-конструкція – конструювання.

Питання про структурність структури. Гра структури. Принцип організації структури. Центрування як насильство (Ж. Деррида). Децентрація як становлення дискурсом. Класична філософська система як система підтримки(перед) встановлених опозицій. Скандал усередині системи понять і межа опозиції. Неможливість кінцевого дискурсу.

Розділ 2. Постмодерні бачення політичного

Тема 4. Традиційні політичні ідеології у неминуче політичному «стані постмодерну»: кінець фундаменталізму.  

         Політична «неспроможність» Просвітництва; хибність універсальних претензій автономного розуму. Етичні \ метафізичні підстави класичної політичної філософії. Модерна політика-розпорядження: витоки тоталітаризму, ізоляція, неможливість відкритої комунікації. Постмодерне переосмислення «політичних підстав»: держави (суб'єкт vs. структури суб'єктивності), суверенітету (незалежність vs. структура \ баланс сил), репрезентації (єдність vs. символічні порядки).

Тема 5. Політика відмінності та різнорідності у стані «мережевого суспільства»: кінець універсальності.

Мислення як відмінність, опонування, розбіжність; однодумність як негласна відмова мислити (А. Бадью). Співвіднесення філософських концептів з обставинами-подіями, а не з сутностями. Політика, як варіативне й множинне встановлення-розробка нових системних опозицій на відміну від вже наявних. Мислення як особливе, множинне, інше; відокремлення vs. усуспільнення.

Тема 6. «Мікрофізика влади» в «суспільстві споживання»: кінець соціального.

Проблематизація відносини «влада - знання» (М. Фуко). Розуміння влади, як мережі активних відносин (тактика, стратегія, техніка vs. привілей, надбання, положення). Нелокалізуемость \ «горизонтальність» \ безперервність влади. Суб'єкт, що пізнає, пізнавані об'єкти та модальності пізнання як похідні «влади-знання». Відсторонення інтелектуала від класичного положення в політиці: неможливість «говорити від імені». «Приватний інтелектуал» як здатність «мислити взагалі» (Дж. Агамбен). Інтелектуалізація політики в контексті «кінця соціального» (Ж. Бодрійяр).

Тема 7. Політика опору в термінах «розриву», «вилучення» та «виключення».

Опір як відказ від докси, розриви в мисленні, необхідність приговорювання-обмовляння реальної ситуації у пошуку практичної можливості (А. Бадью). Обумовленість філософії реальною політикою. Нова «термінологія політичного»: уникнення (відкладання), ухилення (дискурсивність), опір (природність), вимикання (амбівалентність). Утримання від загальноприйнятого. «Кінець політики» в умовах «держави безпеки» (Дж. Агамбен).

Тема 8. Політика як умова, можливість та практика «негативних співтовариств». 

Сучасна проблематика «загального»: співтовариства vs. суспільство. Суспільство як (від\у)хилення від метанарації \ метафізики. Спільнота-співтовариство як (не)можливість буття-спільно (Ж.-Л. Нансі). Співтовариство як «будь-яке-всяке» (Дж. Агамбен); його суверенність, одиничність, негативність. Співтовариство як подія і приклад поза жорсткими демаркаціями суб'єкта та об'єкта, одиничного і загального. Політичний потенціал «факультативних практик» (М. Фуко).

4. Структура навчальної дисципліни

5. Теми семінарських занять

6. Самостійна  робота

Законспектувати матеріали лекцій і основну літературу для семінарських занять. Ознайомитися з додатковою літературою для семінарських занять. Сформулювати тези виступів для обговорення питань семінарських занять.

Підготувати розгорнуту доповідь на одному з семінарських занять.

Написати реферат за пропонованою (або самостійно обраної та погодженої з викладачем) тематики з використанням матеріалів лекційної часті та рекомендованої до курсу літератури.

7. Індивідуальні завдання

1. Постмодерна множинність політичних істин.

2. Індивід в плюралістичному інформаційному суспільстві.

3. Сенс політичних змін 1960-х - початку 1970-х років.

4. Світ-системний підхід про «повернення» до імперських практик.

5. М. Фуко: влада як іманентність.

6. «Політика» і «подія» у філософії А. Бадью.

7. Переваги та недоліки мережевих структур.

8. Сучасна політика і воля народу.

9. Межі репрезентації як проблеми демократії (Ф. Анкерсміт).

10. Кінець політики суверенітету і проблема спільноти.

11. Соціальне \ політичне буття як «буття-спільно» (Ж. Нансі).

12. Амбівалентність сакрального: політичний вимір (Дж. Агамбен).

13. Біо-влада та біо-політика: Дж. Агамбен \ М. Фуко.

Методичні вказівки щодо виконання індивідуальних завдань

Студенти самостійно вибирають тему завдання, погоджуючи її з викладачем. Після визначення теми необхідно підібрати відповідну літературу, яка складається з першоджерел і критичних праць, статей (не менше ніж 5 найменувань). Роботу необхідно здати для перевірки не пізніше ніж за 10 діб до початку сесії.

Для логічного розкриття вибраної теми робота повинна мати план та структурно включати складові: титульну сторінку, план, вступ, основну частину, висновок, список літератури.

У вступі треба визначити актуальність проблеми, сформулювати мету й завдання роботи. Основна частина роботи має бути розбита на параграфи, за якими послідовно розкривається тема. Крім реферування та аналізу першоджерел та відповідної літератури, слід вказати також своє власне розуміння щодо поставлених питань. В тексті є обов’язковим посилання на відповідну літературу, яке здійснюється наступним чином: після цитати чи загального посилання до авторської думки слід в квадратних дужках встановити джерело цитування. Наприклад: [1, С. 45], де «1» – це порядковий номер джерела в списку використаної літератури, а «45» – відповідна сторінка в цьому джерелі. У заключній частині роботи слід підсумувати результати та вказати на висновки даної роботи, які повинні відповідати поставленим у вступі меті та завданням.

Обсяг роботи повинен складати не менш 0,5 друк. аркушу (10-15 сторінок, 14 кегль, полуторний інтервал). Сторінки мають бути пронумеровані та скріплені.

8. Методи навчання

Лекції, семінарські заняття, аудиторний тестовий поточний контроль:

– Усні опитування на лекціях за питаннями поточної та попередніх тем; оцінювання ступеню активності студентів та якості їх виступів при проведенні дискусій на семінарських заняттях.

Тематичний контроль:

– Теоретичні питання нормативного або проблемного характеру; творчі завдання.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання:

– Оцінювання рівня опрацювання тем у цілому та окремих питань

Підсумковий контроль (залік):

Перевірка розуміння студентами теоретичного та практичного програмного матеріалу в цілому, здатність творчо використовувати накопиченні знання та вміння.

9. Методи контролю

Поточний контроль засвоєння попереднього лекційного матеріалу та ступеня спрацьованості текстів семінарських занять – в режимі індивідуального та фронтального усного опитування за окремою темою навчального курсу, а також комбінованого опитування за окремим розділом навчального курсу, що включає як усний, так і письмовий формат.

Семестровий контроль засвоєння усього комплексу матеріалу навчального курсу – в режимі фронтального письмового опитування згідно сформульованих у формі білетів екзаменаційних питань (екзамен).

Контроль виконання індивідуальних завдань і тем, що віднесені до самостійної роботи студентів, – в режимі перевірки письмових робіт, індивідуального усного опитування, та фронтального письмового опитування.   

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Примітка. Мінімально достатня для зарахування розділу 1 кількість балів – 10; розділу 2 – 25 балів Умова допуску до підсумкового семестрового контролю – два зарахованих розділи (не менш 35 балів).

Шкала оцінювання

11. Методичне забезпечення

История политических и правовых учений: Учебник для вузов/ Под ред. В.С.Нерсесянца.- 4-е изд., перераб. и доп.- М.: Норма, 2003.

Постмодернизм. Энциклопедия.— Мн.: Интерпрессервис; Книжный Дом. 2001.— 1040 с.

12. Рекомендована література

Базова

1. Делез Ж. По каким критериям узнают структурализм? // Марсель Пруст и знаки. –СПб.: Алетейя, 1999. С. 133-174.

2. Деррида Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук // Письмо и различие. –СПб.: Академический проект, 2000. С. 352-367.

3. Фуко М. Нужно защищать общество: Курс лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1975-1976 учебном году. –СПб.: Наука. 2005.

4. Хардт М., Негри A. Империя. –М.: Праксис, 2004.

5. Нанси Ж.-Л. Непроизводимое сообщество. –М.: Водолей, 2009.

6. Агамбен Дж. Грядущее сообщество. –М.: Три квадрата, 2008.

Допоміжна

1. Бадью А. Мета/Политика: Можно ли мыслить политику?: Краткий курс метаполитики. –М.: Логос, 2005. 

2. Жижек С. Устройство разрыва. Параллаксное видение. –М.: Европа, 2008.

2. Сморгунов Л.В. Философия и политика. Очерки современной политической философии и российская ситуация. –М.: РОССПЭН, 2007.

3. Мартьянов В.С. Метаязык политической науки. –Екатеринбург: УрО РАН, 2003.

4. Фуко М. Ницще, генеалогия, история // Альманах «Ступени», № 1 (11) 2000. –СПб.: «Алетейя». –С. 103-121.

5. Делез Ж. Фуко/ Пер. с фр. Е.В. Семиной. –М.: «Издательство гуманитарной литературы», 1998. –172 с.

6. Делез Ж. Переговоры/ Пер. с фр. В.Ю. Быстрова. –СПб.: «Наука», 2004. –234 с.

7. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика/ Пер. с фр. Г.К. Косикова. — М.: «Прогресс», 1989. —616 с.

8. Алексеева Т.А. Современные политические теории. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2000. — 479 с.

9. Магун А.В. Единство и одиночество: Курс политической философии Нового времени. –М.: Новое литературное обозрение, 2011. — 544 c.

13. Інформаційні ресурси

1. http://abuss.narod.ru/studing.htm

2. http://www.politstudies.ru

3. http://www.politex.info

14. Плани семінарських занять

Розділ 1.

Семінарське заняття 1.

Пост-структуралістські поняття «децентрована структура», «відсутня структура», «гра структури» (Ж. Дерріда)

Опорні тексти

1. Деррида Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук // Деррида Ж. Письмо и различие / Пер. с франц. А. Гараджи, В. Лапицкого и С. Фокина. Сост. и общая ред. В. Лапицкого. –СПб.: Академический проект, 2000. –432 с. С. 352-369.

2. Делез Ж. По каким критериям узнают структурализм? // Марсель Пруст и знаки. –СПб.: Алетейя, 1999. С. 133-174.

Семінарське заняття 2.

Політика «контр-виробництва», «відхилення» та «втечі» під час становлення «суспільств контролю» (Ж. Делез)

Опорні тексти

1. Делез Ж. Post scriptum к обществам контроля // Делез Ж. Переговоры/ Пер. с фр. В.Ю. Быстрова. –СПб.: «Наука», 2004. –234 с

2. Делез Ж. Контроль и становление // Делез Ж. Переговоры/ Пер. с фр. В.Ю. Быстрова. –СПб.: «Наука», 2004. –234 с

Розділ 2.

Семінарське заняття 3.

Біо-влада та біо-политика в «суспільстві сексуальності» (М. Фуко)

Опорні тексти

1. Фуко М. Нужно защищать общество: Курс лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1975-1976 учебном году. –СПб.: Наука, 2005.

2. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет. Пер. с франц. –М., Касталь, 1996. –448 с.

Семінарське заняття 4.

«Безліч» як політична сила руху опору Імперії (А. Негрі)

Опорні тексти

1. Хардт М., Негри A. Империя. –М.: Праксис, 2004.

2. Хардт М., Негри A. Множество: война и демократия в эпоху империи / Пер. с англ. под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Культурная революция, 2006. – 559 с.

Семінарське заняття 5.

Політика одиничностей, як умова та можливість прийдешніх співтовариств (Ж.-Л. Нансі, Дж. Агамбен)

Опорні тексти

1. Нанси Ж.-Л. Непроизводимое сообщество. –М.: Водолей, 2009.

2. Агамбен Дж. Грядущее сообщество. –М.: Три квадрата, 2008.

15. Контрольні питання к курсу

1. Політичне різноманіття стану постмодерну.
2. (Пост)структуралістські підстави сучасної політики.
3. Новітнє «політичне» у «кінці соціального».
4. Сучасна політика як мистецтво мислення-інакше.
5. Концепція «влада - знання» в політичному аналізі М. Фуко.
6. Порівняльні дефініції макро- й мікро-політики.
7. Поняття символічного: порядок і влада.
8. Трансформація політичного в «суспільствах контролю».
9. Сучасна політика в термінах ухилення, віднімання, розриву.
10. Біо-політика \ біо-влада в «суспільстві сексуальності».
11. Співтовариства vs. суспільство.
12. Мислення політичного в термінах маси, населення, безлічі.
13. Політичні практики в контексті медіа-технологій.
14. Проблеми політичного пошуку можливості буття-спільно.
15. Політика як організація виключень і включень.
16. Доля і стан національної держави в контексті сучасності.
17. Політика в термінах опору і вивільнення.
18. Ліберальний раціоналізм vs. постмодерна чуттєвість.
19. Політичні референти в контексті постмодерної політики.
20. (Інтер)текстуальна природа політичних (суб\об)’єктів.